Коли йдеться про аліменти, більшість людей становить виплати виключно на утримання дитини. Проте Сімейний кодекс України також передбачає аліменти на утримання дружини якщо для цього є законні підстави. Такі виплати можуть бути призначені як під час шлюбу, так і після розлучення.
У цій статті ми докладно розглянемо, кому належить аліменти на утримання дружини, як здійснюється подання аліментів, які документи необхідні для суду та у яких випадках чоловік повинен утримувати дружину навіть після припинення шлюбу.

Законні підстави для аліментів на дружину
Відповідно до статей 75–91 Сімейного кодексу України, кожен із подружжя зобов’язаний матеріально підтримувати іншого у шлюбі та після його розірвання, якщо один із них:
- Став непрацездатним до розірвання шлюбу або протягом одного року після нього( за умови, що вона потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік або дружина може її надавати).
- Доглядає спільну дитину до 3 років (або до 6 років — якщо є медичні показання);
- Тимчасово не може працевлаштуватися з поважних причин.
- Один із подружжя, з яким проживає дитина з інвалідністю, яка не може обходитись без постійного стороннього догляду, і опікується нею.
- Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
- Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя.
- Особа, яка стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом 1 року від дня розірвання шлюбу.
- Особа, яка стала особою з інвалідністю після спливу 1 року від дня розірвання шлюбу (якщо інвалідність настала внаслідок протиправної поведінки колишнього чоловіка або дружини під час шлюбу.
- Якщо на момент розірвання шлюбу особі до досягнення пенсійного віку залишилося не більше 5 років (за умови спільного проживання у шлюбі не менше 10 років).
- Особа, яка через сімейні обставини не мала можливості здобути освіту, працювати чи обіймати відповідну посаду.
Таким чином, закон передбачає право на утримання для будь-кого з подружжя, незалежно від статі. Це може бути як жінка, так і чоловік.
Коли можна подати на аліменти
Подання аліментів на утримання можливо:
- У шлюбі — якщо чоловік або дружина ухиляється від матеріального забезпечення та перебуває у вищеописаних умовах.
- Після розлучення – якщо колишня дружина чи чоловік:
- доглядає спільну дитину до 3 років;
- доглядає дитину-інваліда;
- є непрацездатною;
- перебуває у тяжкому фінансовому становищі.
Важливо: якщо жінка або чоловік у шлюбі або після розлучення не може самостійно забезпечувати себе, вона має право на стягнення аліментів на утримання у судовому порядку.
Якщо ви опинились у ситуації, коли потрібна допомога, і не знаєте, з чого почати. Адвокатське об’єднання “Правда” допоможе вам пройти шлях від подання заяви до фактичного отримання виплат. Ми захистимо ваше право на гідне існування, законно та результативно.
Найчастіше запитують
Так, після розірвання шлюбу один із подружжя має право на утримання, якщо він став непрацездатним ще під час шлюбу або протягом одного року після розлучення, або якщо потребує допомоги під час догляду за спільною дитиною з інвалідністю. Підстави і порядок виплати визначаються статтями 75–84 Сімейного кодексу України.
Подружжя може самостійно укласти письмовий договір про утримання, який обов’язково посвідчується нотаріально. Така угода має юридичну силу, і якщо одна сторона її не виконує, інша сторона може передати документ на примусове виконання через виконавчу службу.
Якщо особа має підстави для отримання аліментів на свою користь (наприклад, через непрацездатність або догляд за дитиною з інвалідністю), вона може одночасно отримувати аліменти на дитину і на себе. Однак кожен вид аліментів призначається окремо.
Закон не робить різниці між чоловіком і жінкою у питанні права на аліменти між подружжям. Якщо після розлучення або під час шлюбу чоловік, наприклад, став непрацездатним, потребує фінансової допомоги або доглядає за спільною дитиною з інвалідністю, він має право звернутися до суду або укласти договір і вимагати аліменти від колишньої дружини.
Найпоширенішими підставами є непрацездатність (інвалідність, похилий вік, тяжка хвороба), вагітність дружини, догляд за спільною дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю, а також суттєве погіршення матеріального становища одержувача після розлучення. Суд завжди індивідуально оцінює обставини кожної справи.