Поділ майна подружжя – це одна з найскладніших і конфліктних частин процесу розірвання шлюбу. Навіть за формальної згоди на припинення шлюбу, питання майна часто викликає спори, недовіру та затягування судових процедур. Українське законодавство надає чіткі правила, за якими можна поділити спільно нажите майно як при розірванні шлюбу, так і перебуваючи у шлюбі. Важливо розуміти нюанси, щоб захистити свої права та уникнути фінансових втрат.

Що вважається спільно нажитим майном
За Сімейним кодексом України, спільною власністю подружжя є:
- квартира, будинок, земля, автомобіль;
- меблі, побутова техніка, предмети розкоші;
- банківські вклади та накопичення;
- доходи від підприємницької діяльності;
- цінні папери;
- пенсійні та страхові виплати (за певних умов);
- будь-яке майно, придбане у шлюбі на загальні кошти.
Важливо: немає значення, на чиє ім’я оформлене майно — якщо воно куплене під час шлюбу, воно вважається спільним.
Не підлягають розділу:
- майно, отримане у подарунок чи у спадок;
- особисті речі (одяг, взуття, косметика);
- майно, набуте до шлюбу;
- індивідуальні інтелектуальні права;
- майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто;
- житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”;
- премії, нагороди, які одержали за особисті заслуги;
- земельна ділянка, набута під час шлюбу в порядку безоплатної приватизації;
- кошти, отримані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй/йому належала, а також кошти отримані як відшкодування моральної шкоди;
- страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з них.
Як проходить поділ майна під час розлучення
Поділ спільного майна подружжя може проходити двома шляхами:
- Добровільно – подружжя укладає нотаріальну угоду про поділ;
- Через суд – за наявності спору.
Якщо сторони готові домовитись, розділ можна оформити швидко та без конфлікту. Інакше один із подружжя подає позов, і суд сам визначає частки, з урахуванням інтересів дітей, вкладень кожної сторони, доказів та обставин.
Поділ майна у суді
- Це вимагає підготовки позовної заяви про поділ спільного майна;
- Збір доказів:оцінка майна, чеки, договори, довідки, витяги з банків;
- Визначення переліку майна, що підлягає поділу;
- Сплату судового збору;
- Подання позову до суду за місцем проживання відповідача;
- Судовий розгляд (1-3 засідання, іноді більше);
- Винесення рішення та його виконання через виконавчу службу.
У суді можна вимагати:
- фізичний поділ речей;
- присудження компенсації за майно, яке неможливо поділити;
- визначення часток;
- передача конкретних об’єктів одному з подружжя.

Поділ майна — це важливий та відповідальний процес, який потребує знання закону, грамотної підготовки документів та стратегічного підходу. Незалежно від того, чи відбувається поділ при розлученні або перебуваючи у шлюбі, Ви маєте право на справедливу частку.
Найчастіше запитують
Поділ майна можна провести як до розлучення, під час розлучення, так і після нього.
Спільним є все, що подружжя набуло під час шлюбу: квартира, будинок, земельна ділянка, автомобіль, побутова техніка, меблі, депозити, бізнес, корпоративні права тощо. Неважливо, на кого оформлене майно офіційно — якщо куплено у період шлюбу, воно вважається спільним. Це правило діє навіть тоді, коли один із подружжя офіційно не працював або вкладався у домашні справи чи догляд за дітьми.
Ні. Якщо хтось із подружжя отримав майно у подарунок або за спадщиною, воно вважається особистою приватною власністю й не підлягає поділу. Але якщо таке майно суттєво збільшене чи перебудоване за спільні кошти, інший з подружжя може претендувати на частку вкладень.
Так. Якщо кредит або борг виникли під час шлюбу і були використані для сім’ї (наприклад, купівля житла чи авто), вони вважаються спільними зобов’язаннями. Але якщо позика була взята без відома іншого та витрачена на особисті цілі (наприклад, азартні ігри і т.д.), то такий борг може бути визнаний особистим.
Закон передбачає рівні частки, але суд може відступити від цього принципу, враховуючи інтереси дітей, стан здоров’я, вагомий внесок кожного в утримання сім’ї або майна. Також можна домовитися про інший відсоток добровільно й оформити угоду.