У світі, де технології різко змінюють повсякдення людей, Україна зробила важливий крок у напрямку зміни правової системи. Арешт рахунків і списання коштів у 2026: що змінив новий закон про виконавче провадження.
Прийняття спеціального Закону.
7 квітня 2026 року Верховна Рада України прийняла євроінтеграційний Закон №4833-IX, щодо удосконалення порядку виконання судових рішень та рішень інших органів (законопроєкт від 04.09.2025 року №14005), що передбачає автоматизоване зняття арештів на майно в рамках виконавчого провадження.
Внесення змін в ряд Законів України.
Для цього актом вносяться зміни до Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексів України і законів України «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про депозитарну систему України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про виконавче провадження», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Головна мета даного закону – покращити ефективність стягнення боргів та заборонити самим боржникам відчужувати своє майно. Та прискорити сам процес за допомогою широкої цифровізації.
Які ж положення передбачає Закон №4833-IX?
Закон передбачає низку змін, спрямованих на модернізацію виконавчого провадження та автоматизацію ключових процесів.
- Вдосконалюється механізм звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників, що знаходяться на банківських рахунках або в електронних гаманцях, завдяки впровадженню автоматизованої електронної взаємодії між установами.
- Автоматичне виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру боржників і зняття арешту з коштів у випадках, коли сума стягнення не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати та заборгованість фактично погашена на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
- Збільшується функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження та реєстру боржників, зокрема шляхом інтеграції з іншими державними реєстрами. Це дозволить унеможливити відчуження майна боржником у автоматичному режимі, тоді як наразі такі перевірки здійснюються вручну.
- Окремо врегульовується порядок звернення стягнення на кошти, розміщені на депозитних рахунках, що раніше законодавчо не було чітко визначено.
- Запроваджується також автоматизована взаємодія між системою виконавчого провадження та системою депозитарного обліку цінних паперів. Це охоплює накладення арештів, отримання інформації про рахунки, а також інформування виконавців про їх відкриття або закриття.
- Змінюється підхід до повторного пред’явлення виконавчих документів: у таких випадках передбачено поновлення вже існуючого виконавчого провадження, а не відкриття нового.
Зміни щодо соціального захисту громадян.
Крім того, визначається порядок виконання судових рішень про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, кошти чи електронні гроші боржника, що раніше не було належним чином врегульовано.
- Окремий блок змін спрямований на посилення соціального захисту громадян, зокрема тих, хто постраждав від війни або бере участь у захисті держави.
- Збільшено граничний розмір заборгованості, при якому забороняється звернення стягнення на єдине житло, з двадцяти до п’ятдесяти мінімальних заробітних плат.
- На період дії воєнного стану та протягом року після його завершення встановлюється заборона на звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців незалежно від розміру боргу. За винятком випадків, пов’язаних з іпотекою або відшкодуванням шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Також під час воєнного стану передбачено зняття арештів з коштів боржників і виключення їх з реєстру боржників у справах щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги, якщо такі провадження стосуються територій активних бойових дій або тимчасово окупованих громад.
До так званої цифровізації, виконавче провадження відбувалося значно повільніше та вимагало набагато більше «ручної» дії.
Після відкриття виконавчого провадження, виконавець самостійно надсилав запити до банків та реєстрів для пошуку будь-якого майна боржника, що займало чимало часу у самого виконавця.
Саме накладення арешту здійснювалося окремими постановами, які також потрібно було направити та дочекатися їх виконання.
Також, варто зазначити, що зняття арешту після погашення боргу не було автоматичним, та в багатьох випадках, самому боржнику, доводилося звертатись до виконавця для зняття арешту. І саме через це виключення з Єдиного реєстру боржників також могло відбуватись із затримками.
Виходячи з наведеного, у результаті вся процедура залежала лише від швидкості обміну інформацією та самого людського фактору, що нерідко призводило до уповільнення виконання рішень.
Чи важливий цей Закон?
Міністерство юстиції України підкреслює, що закон не створює нових підстав для стягнення житла чи майна.
Він спрямований саме на технічне спрощення процедур, щоб зробити їх швидшими та прозорішими, а також спростити процес зняття обмежень після погашення боргу.
Чи означає це, що тепер з рахунку можуть списати кошти швидше, коли ще не відомо за борг?
Закон України №4833-IX не змінює базових правил звернення стягнення, однак суттєво впливає на швидкість їх реалізації за рахунок цифровізації процедур. Тому твердження про те, що кошти можуть списуватися «без відома» боржника, є неправильним.
Як і раніше, підставою для примусового виконання є виконавчий документ, а статус боржника виникає лише після відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку.
Водночас автоматизована взаємодія між системою виконавчого провадження, банками та фінансовими установами дійсно зменшує сам часовий проміжок між винесенням постанови виконавця та самим списанням коштів.
Читайте також:
Скасування судового наказу
Скасування виконавчого напису нотаріуса
При цьому принцип рівності збережено. Стягнення здійснюється виключно в межах суми заборгованості, що прямо підтверджується Законом України «Про виконавче провадження», так і офіційними роз’ясненнями Міністерства юстиції України.
Кого Закон України №4833-IX захищає більше? Боржника чи стягувача?
Щодо рівності інтересів, закон має загальний характер. Він з’єднує посилення ефективності виконання відповідних рішень із одночасним збільшенням гарантій захисту прав боржника.
Однак, з одного боку, розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження, інтеграція з державними реєстрами та фінансовими установами, а також унеможливлення відчуження майна за наявності відомостей у Єдиному реєстрі боржників суттєво підвищують ефективність захисту прав стягувача.
З іншого боку, закон передбачає низку важливих соціальних гарантій:
- автоматичне зняття арештів і виключення з Єдиного реєстру боржників після повного погашення заборгованості,
- підвищення порогу захисту єдиного житла до 50 мінімальних заробітних плат,
- спеціальні гарантії для військовослужбовців і осіб, які перебувають у зоні бойових дій.
Таким чином, закон не створює переваги однієї сторони, а спрямований на усунення неефективності та зловживань у самій процедурі виконання.
Читайте також: Кінець безкоштовної приватизації житла
Чи безпечний повний перехід до цифровізації? Чи є ризик помилок або зловживання?
Говорячи про самі ризики цифровізації, то вони об’єктивно існують. Однак законодавець намагається їх повністю мінімізувати шляхом уніфікації та автомитизації даних процесів.
Запровадження електронної взаємодії між реєстрами, банками та виконавцями замінює значну частину «ручних» дій, що раніше створювали затягування процедури або зловживань.
Крім того, всі дії в межах автоматизованої системи фіксуються, що підвищує рівень контролю та прозорості. Водночас можливість оскарження дій виконавця, а також судовий контроль залишаються незмінними і виступають ключовими механізмами захисту прав учасників виконавчого провадження.
Фейк VS Реальність:
Останнім часом у мережі активно поширюється інформація про те, що навіть мінімальна заборгованість, наприклад у розмірі однієї гривні, нібито автоматично тягне за собою внесення особи до Єдиного реєстру боржників та дає виконавцям право без обмежень блокувати всі рахунки й майно.
Така позиція викликає занепокоєння серед громадян, однак не відповідає дійсності. Насправді чинне законодавство не зазнало змін у цій частині: стягнення здійснюється виключно в межах суми заборгованості.
Відтак, якщо борг становить одну гривню, арешт може бути накладений лише на відповідну суму, а не на всі активи боржника.
Отже, цифровізація виконавчого провадження означає, що рішення виконуватимуться значно швидше, а реагувати на дії виконавця потрібно без зволікань.
Читайте також: Аліменти на дитину після 18 років
Ігнорування або помилки можуть призвести до оперативного арешту коштів чи обмежень щодо майна. Водночас своєчасні дії дозволяють швидко зняти обмеження після погашення боргу та уникнути негативних наслідків. Адвокатське об’єднання «Правда» надає повний супровід у виконавчому провадженні та допоможе захистити ваші права.
Звертайтеся, до Адвокатське об’єднання «Правда» щоб не втратити контроль над своїми коштами та майном.
Документи